І ось тут виникає закономірне питання.
Якщо таких задач навколо нас повно і якщо саме з них дедалі більше складається наше життя, то що, людство за весь цей час нічого не придумало?
Звісно, придумало. І досить багато.
Взагалі-то, останні сто з лишком років з'являлося дедалі більше інструментів, які були потрібні саме для таких ситуацій.
- Науковий метод.
- Імовірнісне мислення.
- Робота з гіпотезами.
- Системний аналіз.
- Теорія хаосу.
- Нечітка логіка.
Проблема лише в тому, що зазвичай усе це існує в зовсім різних місцях.
Щось — у математиці. Щось — у філософії науки. Щось — у computer science. Щось — у теорії систем.
І навіть людина, яка чудово володіє якимось із цих інструментів у своїй професії, зовсім не обов'язково вміє використовувати його для нагальних життєвих задач.
А що ж тоді робити людині, яка взагалі не математик і не фахівець зі складних систем?
Вивчити для початку п'ять різних наук? :)
Але якщо подивитися трохи глибше, у всіх цих, на перший погляд різних, інструментів виявляється одне спільне завдання.
Вони допомагають нам мислити.
Тобто будувати міркування й ухвалювати рішення там, де просто відкрити останню сторінку задачника вже не вийде.
І ось тут, власне, з'являється Логіка.